Національна філармонія

Владимирский спуск, 2 (Европейская площадь)

  • 20 квітня   Sat
  • Sax & Piano - NO jazz! 20 квітня Sat 17:00 Sax & Piano - NO jazz! 20 квітня Sat 17:00 Філармонія 200 - 300 грн КВИТКИ
  • 21 квітня   Sun
  • Світ Святослава Луньова 21 квітня Sun 19:00 Світ Святослава Луньова 21 квітня Sun 19:00 Філармонія 80 - 400 грн КВИТКИ
  • 22 квітня   Mon
  • Скринька раритетів 22 квітня Mon 19:00 Скринька раритетів 22 квітня Mon 19:00 Філармонія 70 - 400 грн КВИТКИ
  • 26 квітня   Fri
  • АСОНФУ. Диригент - М. Дядюра, соліст - О. Мороз (кларнет) 26 квітня Fri 19:00 АСОНФУ. Диригент - М. Дядюра, соліст - О... 26 квітня Fri 19:00 Філармонія 80 - 400 грн КВИТКИ
  • 29 квітня   Mon
  • 01 травня   Wed
  • Три покоління Моцартів 01 травня Wed 19:00 Три покоління Моцартів 01 травня Wed 19:00 Філармонія 100 - 500 грн КВИТКИ
  • 08 травня   Wed
  • Щоденник пам'яті 08 травня Wed 19:00 Щоденник пам'яті 08 травня Wed 19:00 Філармонія 70 - 400 грн КВИТКИ
  • 09 травня   Thu

Національна філармонія України - Київ, афіша, анонси.
Замовлення, доставка, безкоштовне бронювання квитків. Купити Е-квиток

Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 року, коли було засновано Київське Відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (IPMT). Вже на початку XIX ст. музичне життя України і Києва бурхливо розвивається. На Київські контрактові ярмарки приїздять з концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські та інші. Отже, створення музичного товариства було своєчасним. Серед його організаторів були такі відомі на той час громадські діячі і музиканти як Р.Пфеніг, М.Лисенко, П.Селецький, М.Богданов.

Яскраві сторінки у філармонічну діяльність Києва вписав Микола Віталійович Лисенко. Він увійшов в історію як основоположник української професіональної музичної культури, геніальний композитор і виконавець, відданий національній ідеї громадський діяч, подвижник у справі виховання музичної молоді і національно свідомої інтелігенції. Ще в 50-ті роки минулого століття він був одним із організаторів гуртка "Філармонічне товариство". Потім брав участь у створенні Імператорського Російського Музичного Товариства. Кілька років поспіль обирався членом його Директорату. Проте члени цього товариства не схвалювали національної орієнтації М.Лисенка. Він знайшов підтримку в інших колах. Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство "Баян", Київський Український клуб, створені за участю М.Лисенка, зробили надзвичайно багато для розквіту української культури. У 1903 році у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М.Лисенка, яке стало справжнім тріумфом українського музичного мистецтва.

Бурхливо і доволі трагічно ввірвалося у життя ХХ століття. Проте ні в роки Першої світової, ні в роки громадянської війн, ні в період частої зміни влад не зупинялося музичне життя Києва. У ці роки виконувалися твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, К.Сен-Санса, інших композиторів. У 1914 році в Києві Симфонічним оркестром Імператорського Російського Музичного Товариства під керуванням Р.Глієра було виконано антракт до четвертої дії опери М.Лисенка "Тарас Бульба". За ці два десятиліття на гастролях побували С.Рахманінов, О.Скрябін, А.Нежданова, Л.Собінов, Ф.Шаляпін та інші.

"2-го березня (1923 року) концертом, що відбувся під орудою Л.Штейнберга, благополучно розпочала свою діяльність Держфілармонія", - так пише про подію, що відбулася у колишньому Купецькому зібранні , її очевидець - музичний критик М.Шипович. З 1927 року Державна філармонія працювала у столиці України Харкові, а в 1934 - повернулася до Києва, який знову став столицею. Свого постійного приміщення у цього творчого колективу не було. Концерти і музично-лекторійна робота проходили у різних залах і робочих клубах. У 1937 році при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр, що прославився як прекрасний романтичний оркестр.

На початку війни у 1941 році діяльність Київської державної філармонії було припинено, а безцінні архіви спалили за наказом "згори". Під час окупації Києва у будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілив поблизу зруйнованого Хрещатика.
За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика і після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки знаходилася в аварійному стані. Але будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було й шукати у напівзруйнованому місті. Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже у 1944 році.

КОЛОННИЙ ЗАЛ ІМ.М.В.ЛИСЕНКА

Колонний зал філармонії має багату і прекрасну історію. Тут давали концерти світові зірки: І.Архипова, Л.Бернстайн, Е.Гілельс, О.Глазунов, К.Зандерлінг, В.Клайберн, Л.Коган, К.Кондрашин, Ф.Ліст, С.Лємєшев, К.Мазур, Г.Нейгауз, Д.Ойстрах, Ю.Орманді, С.Рахманінов, С.Ріхтер, П.Робсон, Г.Рождєственський, М.Ростропович, А.Рубінштейн, Т.Руффо, Л.Собінов, О.Скрябін, В.Ферреро, А.Хачатурян, К.Цеккі, Ф.Шаляпін. Поряд із ними яскраво сяють імена видатних діячів України: З.Гайдай, О.Гліер, К.Данькевич, М.Лисенко, С.Людкевич, Б.Лятошинський, Г.Майборода, І.Паторжинський, Н.Рахлін, Л.Ревуцький, М.Рильський, К.Сімеонов, С.Турчак, І.Шамо, А.Штогаренко. Тут співали Український народний хор ім.Г.Верьовки, Капела бандуристів України, тут народився незрівнянний струнний квартет ім.М.Лисенка та відомий Київський камерний оркестр, гастролювали виконавці з багатьох зарубіжних країн. Національна філармонія, у складі якої відомі художні колективи і видатні митці України.

У 1962 році на відзнаку 120-річниці від дня народження і 50-річного від дня смерті М.Лисенка Колонному залу Київської Державної філармонії було присвоєно його ім'я. До 100-річчя з дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури.

Враховуючи багатогранну творчу діяльність колективу, значний внесок у розвиток українського музичного мистецтва Київський державній філармонії у жовтні 1994 року Указом Президента України було надано статус Національної філармонії України.

Нового розквіту концертна діяльність філармонії набула після реставрації та реконструкції у 1996 році.
На її афішах з'явилися імена митців зі світовою славою: Олега Криси, Богодара Которовича, Дмитра Башкірова, Юрія Башмета, Елісо Вірсаладзе, Тетяни Грінденко, Наталії Гутман, Ліани Ісакадзе, Гідона Кремера, Володимира Крайнєва, Кшиштофа Пендерецького, Сергія Стадлера, Володимира Співакова та багатьох інших.
Нині у творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів, які примножують славу української національної культури.
В 1996 році було створено Симфонічний оркестр Національної філармонії України.

У 2000 Національна Філармонія України отримала Культурний Грант від Уряду Японії. Ця акція започаткувала традицію надання грантів від Уряду Японії українським культурним організаціям. Завдяки цьому проекту Філармонія придбала концертний рояль для сцени Колонного залу імені М.В.Лисенка і музичні інструменти для Симфонічного оркестру Національної філармонії України, а саме - духові та ударні інструменти, арфа, челеста. Культурний Грант Японського Уряду позитивно вплинув на творче зростання симфонічного оркестру і надав новий творчий імпульс для створення цікавих концертних програм і творчих планів. Ця допомога від Уряду Японії має величезне значення не тільки для підтримки української культури, але і для консолідації дружніх відносин між Державами Україна і Японія.

Національна філармонія України поряд із активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і зарубіжного мистецтва класичної спадщини, відродження української національної культури, постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду.

Концертний зал Національної філармонії відродився, щоб вписати нові цікаві сторінки у музичну історію України.